Останні новини:

02.07.2020

Ера безконтактного споживання прискорить цифрову трансформацію страхового сектора

18.06.2020

9 млрд. грн., 600 тис. страхових відшкодувань – стільки виплатили страховики за 5 років по ОСАГО

Новини

Ера безконтактного споживання прискорить цифрову трансформацію страхового сектора

Covid-19 значно вплинув на спосіб життя і поведінку споживачів. Безконтактне споживання через онлайн-платформи і мобільні пристрої, а також інтерес до охорони здоров’я і страхування різко зросла, йдеться в звіті KPMG «Fintech100».

Очікується, що настання ери безконтактних контактів прискорить цифрову трансформацію не тільки страхового сектора, але і таких сфер, як дистрибуція послуг та освіту.

З цифровими технологіями і «біг дата», переобумовленої весь ланцюжок створення вартості ринку, точки дотику клієнтів переходять на мобільні канали; в той час як стандартизовані традиційні страхові продукти трансформуються в індивідуальні або нові нішеві продукти, які відображають потреби клієнтів. Крім того, страхова галузь розширює спектр своїх послуг, посилюючи зв’язок з іншими галузями, такими як охорона здоров’я.

Цифрова трансформація відбувається у всіх бізнес-процесах галузі: від продажів і дистрибуції до розробки страхових продуктів, андеррайтингу та управління претензіями.

Підходи до контактів з клієнтами і продажу швидко переходять від традиційних особистих каналів цифрових платформ, в той час як мобільні додатки, які надають різні фінансові послуги через єдину платформу, посилюють свій вплив на страховий ринок. Щорічний звіт KPMG спільно компанією H2 Ventures досліджує тренди іншуртех-ринку.

Крім того, супер-додатки від компаній-платформ, таких як Ant Financial (Китай), Grab (Сінгапур), Gojek (Індонезія) і Ola (Індія), стають активними каналами продажів страхових послуг і перетворюються в інтегровані платформи фінансових послуг. Ці платформи раніше продавали продукти в партнерстві зі страховиками, але останнім часом намагаються відкрити власний бізнес. Компанія Grab, яка раніше продавала продукти дочірніх страховиків, розширила свою присутність на ринку, отримавши в 2019 році ліцензію на ризикове страхування в Малайзії, після чого було створено спільне підприємство з ZA International, дочірньої компанією китайського ZhongAn Insurance.

Індивідуальні страхові продукти випускаються з використанням таких технологій, як Інтернет речей (IoT), штучний інтелект (ШІ) і великі дані (big data). Сьогодні розробляються продукти страхування автомобілів, пов’язані з індивідуальними звичками водіння і пробігом через IoT-пристрої. Наприклад, в корейської компанії Carrot Insurance введено страхування автомобілів з пробігом. Сінгапурський Grab також запустив продукт «Автострахування включено-виключено» за допомогою програми Grab Driver. При використанні носяться пристроїв особисті характеристики і потреби можуть бути враховані в розрахунку страхової премії. Так, наприклад, американська Prudential запустила своє перше цифрове медичне застосування «Prudential Pulse by Prudential», яке управляє здоров’ям клієнтів за допомогою штучного інтелекту і біг дата, пов’язаних зі здоров’ям в режимі реального часу. Вони планують впровадити цю послугу на 10 додаткових азіатських ринках. Ринковий прогноз полягає в тому, що різні носяться пристрої, пов’язані зі здоров’ям, будуть все ширше використовуватися в страховій галузі в зв’язку з ростом середнього класу і підвищенням рівня доходів.

Індивідуальні страхові продукти випускаються з використанням таких технологій, як IoT, AI і big data.

Попит на мікрострахування, що покриває різні короткострокові ризики від діяльності в нашому повсякденному житті, зростає. Продукти мікрострахування, такі як короткострокове страхування подорожей за кордон та страхування домашніх тварин, можуть надати споживачам простий і зручний вибір шляхом зниження премій до розумних рівнів для зниження покриття ризиків. Обмеження на дані і канали поширення раніше перешкоджали розвитку мікрострахування. Проте, досягнення ІТ-технологій в даний час дозволили здійснювати андеррайтинг на основі даних, що забезпечує мікроріскі і зручність порівняння продуктів, дозволяючи здійснювати вибір по віддаленим каналах. Мікрострахування визнано в якості альтернативи для незабезпечених груп населення.

Страхові послуги починають об’єднуватися з медпослугами, такими як телемедицина та управління охороною здоров’я. Страховики випускають продукти, пов’язані з фінансовими, медичними та медичними записами, а також активно співпрацюють з лікарнями та аптеками або навіть самі надають медичні послуги. Наприклад, китайські технологічні гіганти Baidu, Alibaba і Tencent активно входять в простір онлайн-страхування життя. Три гравця, в сукупності відомі як китайська BAT, забезпечили 90% щорічного зростання онлайн-ринку Китаю в період між 2011 і 2018 роками. Китайська PingAn Insurance також створила свою онлайн-платформу охорони здоров’я. PingAn Good Doctor надає медичні послуги на основі штучного інтелекту. В Японії, яка бореться зі старіючим населенням, Nippon Life і Sumitomo Life надають персональні медичні послуги з 2013 року, коли медичні послуги приватних страховиків стали юридично дозволеними. У Кореї страховики життя, такі як Samsung Life, активно готують і запускають послуги, пов’язані зі здоров’ям, оскільки правові підстави були підготовлені в 2019 році.

Узкоперсоналізірованние потреби відображаються у виборі страхових продуктів. Зусилля з управління фінансами та відновленню балансу в зв’язку з етапами життя страхувальника ростуть. Очікується, що в міру старіння населення в світі попит на фінансове управління аннуітетами і пенсіями за віком буде рости. Для задоволення індивідуальних потреб підходи до управління активами, такі як використання роботів-консультантів, будуть і надалі ребалансувати довгострокові фінансові активи. З точки зору життя, вони включають в себе ануїтети, пенсії і страхування життя в цілому.

Конкурентоспроможність на страховому ринку буде залежати від ефективності цифрової трансформації страховиків.

Через пандемії Covid-19 уряди багатьох країн світу знизили облікові ставки до найнижчих рівнів в історії. Це викликає стурбованість з приводу прибутковості страховиків, закликаючи учасників ринку шукати нові точки зростання і досягати операційної ефективності. Ринки, що розвиваються, такі як азіатські, з високими темпами економічного зростання, чисельністю населення та низькою фінансовою доступністю означають високий потенціал зростання для страхування. Цифрова трансформація, швидше за все, буде розвиватися більш швидкими темпами в Азії через демографічну ситуацію в регіоні і рівня проникнення мобільного зв’язку, який буде пропонувати потенційних нових клієнтів. Те, як страховики відреагують на цей зсув парадигми – на цифрову економіку, засновану на технологіях, – за допомогою своєї власної цифрової трансформації, визначить конкурентоспроможність майбутніх страховиків.

Страховики повинні переглянути підходи до утримання клієнтів, щоб реагувати на нові виклики цифрової епохи.

Поява компаній, орієнтованих на інформаційні та комунікаційні технологічні платформи, і Insurtech викличе цифрову трансформацію і конкуренцію на ринку. Страховики та учасники ринку повинні переглянути свої підходи до клієнтів і ринків, щоб впоратися з цією конкуренцією. У наш цифровий вік клієнти взаємодіють із страховиками самостійно і починають активно управляти своїми ризиками і активами.

Використовуючи дані клієнтів, пов’язані із суміжними галузями, такими як охорона здоров’я та служби доставки, страховики повинні надавати нові продукти, такі як продукти на вимогу (включення / вимикання страхової послуги) і по оптимізації обслуговування клієнтів.

Крім того, цифрова трансформація створення вартості компанії повинна включати в себе співпрацю з іншуртех-платформами і онлайн-агрегаторами для забезпечення постійних каналів залучення нових клієнтів і можливостей використання розширених даних.

URL новини: https://forinsurer.com/news/20/07/01/38168
Переклад: www.transmagistral.com.ua

9 млрд. грн., 600 тис. страхових відшкодувань – стільки виплатили страховики за 5 років по ОСАГО

За п’ять років українські страховики ОСАГО виробили майже 600 тис. Виплат страхового відшкодування, які постраждали в ДТП на суму близько 9 млрд грн., Говориться в звіті МТСБУ.

Ще більш 623 млн грн. Бюро виплатило з фонду захисту потерпілих (ФЗП). Зокрема, за незастрахованих винуватців ДТП сплачено 435 млн грн. За страхові компанії, які визнані банкрутами, за неплатоспроможні і ті, що пішли з ринку, не виконавши зобов’язань перед постраждалими, було сплачено близько 140 млн грн. Розмір середньої страхової виплати за п’ять років зріс у 1,7 рази (з 10,2 тис. До 17,6 тис. грн).

За 2015-2019 роки кількість укладених договорів ОСАГО збільшилася на 1,2 млн (з 6,8 млн в 2015 році до 8 млн в 2019-м). Обсяг страхових платежів зріс в 1,7 рази (з 3 млрд грн до 5,1 млрд грн).

За останні роки українські автовласники переконалися в зручності та переваги використання європротоколу: кількість виплат по ДТП, оформлених з використанням європротоколу, зросла майже в чотири рази (з 12,5 тис. У 2015 році до 47,5 тис. В 2019-му). Кожна третя виплата зараз здійснюється по європротоколу.

МТСБУ також зазначає, що за п’ять років значно підвищився рівень захисту потерпілих у ДТП. – “В центрі технологічної трансформації галузі ОСАГО повинні бути інтереси автовласника. Діджіталізація, в першу чергу, є інструментом поліпшення клієнтського досвіду, створення нових сервісів, оптимізації бізнес-процесів в моторному страхуванні. Все, що ми робимо для цифрової трансформації галузі, має на меті підвищення рівня страхового захисту українських громадян та зростання їх довіри до страхування “, – вважає Генеральний директор Бюро Володимир Шевченко.

Збільшення страхових сум. Так, з ініціативи бюро, страхові суми по ОСАГО (максимальний розмір виплати) були збільшені розпорядженнями Нацкомфінпослуг в 2,6 рази. У 2015 році страхові суми становили 50 тис. Грн за шкоду майну і 100 тис. Грн за шкоду життю і здоров’ю. Зараз, після двох підвищень, вони мають розмір 130 тис. грн і 260 тис. грн відповідно.

Середній термін врегулювання. Середній термін врегулювання страхових подій скоротився в два рази до 88 днів з моменту ДТП в 2019 році. З початку поточного року триває тренд прискорення виплат постраждалим: середній термін врегулювання ДТП за підсумками січня-березня 2020 року склав 66 днів, в рамках системи прямого врегулювання збитків 41 день.

Поліпшення сервісу для споживачів. За цей період було введено цілий ряд сучасних рішень для поліпшення сервісу для споживачів страхових послуг. Зокрема, електронний поліс і електронний європротокол, система добровільного прямого врегулювання збитків, перевірка дії поліса ОСАЦВ через сайт МТСБУ або за телефоном цілодобового контакт-центру, електронний кабінет одержувача регламентних виплат Бюро.

Взаємодія в Нацполіціей і Держприкордонслужбою. Крім того, МТСБУ за останні роки побудувало системну взаємодію з Національною поліцією і Державною прикордонною службою України. Значна частина українських автовласників вже звикла до того, що співробітники Національної поліції перевіряють наявність поліса ОСАЦВ з планшета шляхом запиту до бази даних (ЦБД) МТСБУ. Завдяки обміну інформацією між ЦБД МТСБУ і базою даних Держприкордонслужби стала можливою автоматизована перевірка наявності і дії міжнародних страхових полісів Зелена карта у кожного українського водія, що прямує за кордон. Це сприяє боротьбі з шахрайством, захисту фінансових інтересів і спокою українських автовласників, поліпшенню іміджу України.

URL новини: https://forinsurer.com/news/20/06/11/38094
Переклад: www.transmagistral.com.ua

60% населення України несе економічні збитки в результаті епідемії коронавируса

60% українців назвали щонайменше один вид фінансових збитків, понесених ними у результаті епідемії коронвіруса в Україні.

Так, в оприлюдненому у вівторок релізі за підсумками опитування уточнюється, що 38% українців зазначили зменшення регулярного доходу сім’ї, 16% – повну втрату доходу, 14% – втрати роботи, 10% – фінансові збитки (наприклад, через здачу квитків).

Про це свідчать результати Всеукраїнського національно опитування Info Sapiens, проведеного 25-29 березня (517.27 КБ).

Якщо розглядати нефінансові збитки, то 11% українців також скаржилися на зловживання з боку влади, а 8% – на ненадання належної медичної допомоги.

Загалом 69% опитаних відзначили, що їх сім’ї так чи інакше постраждали від епідемії.

У той же час якщо говорити не про фактичні збитки, а про страхи, то найбільше українці бояться зараження коронавірусів (43%), на другому місці – зниження доходу (34%), на третьому – ненадання належної медичної допомоги (33%), на четвертому – повної втрати доходів (29%), на п’ятому – відволікання уваги від неправильних рішень влади (26%), на шостому – втрати роботи (23%). Чи не бояться ніяких наслідків епідемії лише 7% опитаних.

60% населения Украины несет экономические убытки

Загалом, думки українців щодо серйозності наслідків епідемії та карантину розділилися: 40% не очікують істотних втрат, 47% – бояться серйозних наслідків, а для 7% серйозні наслідки вже наступили.

Якщо розглядати тільки тих українців, хто в карантин працював або вчився, то з них 43% продовжують регулярно відвідувати місце роботи або навчання, 12% працювали або вчилися без відвідування постійного місця, а 41% припинили відвідувати місце роботи або навчання після початку карантину. Серед останніх 62% не працюють і не вчаться на момент опитування, 14% продовжують працювати або вчитися віддалено стільки ж або більше часу, ніж раніше, а 10% – продовжують, але менше часу, ніж раніше.

Отже, 74% тих, хто в карантин працював або навчався, продовжують це робити очно або дистанційно. З них 8% зазначили, що виконують навіть більший обсяг роботи, ніж раніше, 54% – що виконують такий же обсяг роботи, як і в карантин, а 30% – що виконують менше обсяг роботи.

10% населения Украины несет экономические убытки

Серед тих, хто працював в карантин, тільки 46% за березень отримають заробіток в повному обсязі, 34% – в меншому обсязі, ніж очікувалося в карантин, 10% втратили роботу через карантин, інші не дали відповідь на питання.

Перших більше в державному секторі (61%), ніж в приватному (40%). Така різниця відповідає різниці в зайнятості під час карантину: так 55% працюючих в державному секторі продовжують відвідувати місце роботи, тоді як в приватному секторі таких 41%.

Серед тих, хто втратив роботу або частину доходу внаслідок карантину, 45% стверджують, що їм вистачить грошей лише на березень або вже не вистачає, 34% – на березень і квітень і тільки 16% – що на три і більше місяців.

У ситуації, що склалася 77% українців відповіли, що будуть намагатися економити і заощаджувати, і тільки 12% – витрачати більше грошей (наприклад, на запаси або великі покупки), так як, на їхню думку, вони можуть знецінитися або неможливо буде купити потрібні товари.

Опитування Info Sapiens проводився 25-29 березня 2020р. Вибірка дослідження становить 809 респондентів. Опитування проводилося методом CATI (Телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном проживання.

Дослідження не проводилося в АР Крим, а в Донецькій і Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, які контролюються урядом України. Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,4%.

URL новини: https://forinsurer.com/news/20/03/31/37813
Переклад: www.transmagistral.com.ua

Інформація про загальну кількість акцій та голосуючих акцій станом на дату складання переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерів ПрАТ «СК «Трансмагістраль»

Згідно з переліком осіб, які мають право на участь у загальних зборах, складеним станом на 06.04.2020 року, загальна кількість простих іменних акцій становить 700000 штук, загальна кількість голосуючих акцій простих іменних акцій становить 700000 штук.

Нова медреформа в Україні передбачає страхування за системою Бевериджа

Нинішня реформа медицини в Україні передбачає страхування за системою Бевериджа, в основі якої лежить принцип універсального забезпечення на всі випадки соціального ризику для всіх громадян.

Медична реформа повинна поліпшити становище і пацієнтів, і лікарів. Кожна людина платить податки. Навіть безробітний, коли робить будь-які покупки, оплачує непрямі податки – ПДВ, акцизний збір. Така система дає можливість кожному отримати рівні умови на медичну допомогу. Про це в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» сказала директор директорату медичних послуг МОЗ Оксана Сухорукова.

Вона зазначила, що в цьому полягає суть змін в системі фінансування. «НСЗУ є стратегічним закупщиком, національним страхувальником, але за іншою системою. Можливо, в подальшому, коли викристалізується пакет медичних гарантій, деякі речі можна буде достраховивать », – сказала Сухорукова.

Страхування на випадок хвороби існує в країні і сьогодні, як соціальний пакет в компаніях для співробітників, або самостійне страхування. «Але такий культури у нас немає. Бідні люди, які більше всіх страждають від нестачі грошей на лікування, страхуватися не підуть. В таких умовах вводити страхову медицину означає позбавити людей медичної допомоги. Тому стратегічні закупівлі та страхування за рахунок загальнодержавних податків, рівні права і можливості – це те, що ми пропонуємо. Захворів – НСЗУ заплатила за твоє лікування. А фінансувати койко-місця немає сенсу », – розповіла Сухорукова.

У чому суть моделі Беверіджа?

Концептуальною основою англійської системи соціального страхування стала доктрина соціальної солідарності Бевериджа, що поєднує в собі заходи держави, які забезпечують гарантований мінімальний рівень соціального захисту, і переваги соціального страхування. Пропозиції Бевериджа про необхідність підвищення ролі держави в соціальній сфері: вжиття заходів щодо запобігання масового безробіття, розвиток системи державного допомоги, введення державної служби охорони здоров’я, що гарантує надання всім верствам населення безкоштовної медичної допомоги.

Беверидж вважав, що допомога багатодітним сім’ям і національну службу охорони здоров’я слід фінансувати з держбюджету, а інші заходи соціального захисту – за рахунок відрахувань самих працівників і роботодавців, а також субсидій держави.

Найважливіші риси моделі Беверіджа – трирівневий тип соціального захисту, в якій розподілена відповідальність основних суб’єктів правовідносин за схемою: держава – надання базових гарантій соціального захисту всього населення; роботодавець – соціальне (професійне) страхування найманих працівників (в якому часткова участь приймає працівник); працівник – додаткове особисте страхування.

Нагадаємо, що з 1 квітня 2020 повинен стартувати другий етап медичної реформи. Йдеться про поліклініках, районних, обласних і спеціалізованих лікарнях. Чим менше часу залишається до запуску, тим гостріше постають питання – чи готові до цього медзакладу, яку допомогу отримає пацієнт з 1 квітня і за якою ціною?

Трансформація первинної ланки медицини, включаючи терапевтів, сімейних лікарів та педіатрів, стала першим етапом реформування медичної системи в Україні. Хоча вважається, що 70% звернень пацієнтів повинні вирішуватися саме на первинному ринку, в українських реаліях багато хворих звертається відразу до вузьких спеціалістів, і таким чином вторинна медична допомога бере на себе значну частину навантаження. Саме тому реформування спеціалізованої медичної допомоги, без перебільшення, стане найбільш соціально чутливій реформою з усіх, які відбулися в Україні за роки незалежності.

Запланована трансформація передбачає зміну механізмів фінансування: якщо до сих пір, як уже говорилося вище, лікарні фінансувалися за кількістю ліжкомісць, то з 1 квітня отримуватимуть кошти від НСЗУ за кожну надану послугу.

URL новини: https://forinsurer.com/news/20/03/30/37796
Переклад: www.transmagistral.com.ua